воскресенье, 21 августа 2016 г.

Dolce vita АРСЕНА АВАКОВА: ІТАЛІЙСЬКИЙ БІЗНЕС ТА ОФШОРИ (документи)




Відкритість Реєстрів підприємств у світі – один з чинників боротьби з корупцією. В Україні поступово теж до цього йдуть. Зокрема вже відкриті Реєстр фізичних осіб-підприємців, Реєстр нерухомого майна та напіввідкритий Реєстр транспортних засобів. Однак загально відомо, що більшість чиновників, які прийшли на держслужбу, але не захотіли полишати свій бізнес, часто-густо переписують його на родичів або виводять за кордон – у більшості випадків в офшори.

Журналістське розслідування щодо пошуку імен українських можновладців у європейських реєстрах підприємств привело до цікавих результатів. Виявляється, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, що невпинно розповідає про те, що з приходом на держслужбу полишив бізнес, відверто бреше.

Для того, аби з усіх боків розглянути, чи насправді Аваков, який за законом про державну службу не має права займатися підприємницькою діяльністю, відійшов від справ, пропонуємо вам переглянути інфографіку, в якій зазначений весь бізнес Авакова станом на 2004 рік.

До приходу у велику політику Арсен Аваков був головою компанії ПАТ «Інвестор». Вищезгадані у інфографіці активи належали саме цій компанії. Зараз же фактичне управління нею перейшло до дружини та сина міністра – Інни та Олександра Авакових. І це підтверджується випискою з Реєстру про акціонерів компанії. Окрім родичів Авакова частками у капіталі ПАТ «Інвестор» володіють народний депутат Ігор Котвіцький, якого часто у ЗМІ називають «гаманцем Авакова» та Геннадій Гаєвой, який на момент 2004 року значився головою наглядової ради. Варто також запам’ятати ім’я ще одного акціонера - Ашот Амірян. 

Цікавість журналістів викликали італійські активи ПАТ «Інвестор». Зокрема, компанії Investor Italia srl та Europomella spa. Відкритість інформації в Італії дала змогу дізнатися, що у 2014 році Investor Italia srl підписала угоду про злиття з компанією Silova Trading Co. Limited. Примітно, що Silova Trading зареєстрована в офшорі, на Кіпрі. (див. документи 1,2 (грецька та італійська)) Керівниками компанії значаться Antonia Kosia, Paylina Christoforou та A.J.K. management services limited. (див. документ 3).
 
Документ 1


Документ 2


Документ 3

Перші дві особи фігурують в якості керівників великої кількості кіпрських компаній, що дає зрозуміти характер компаній-пустишок. А от A.J.K. management services limited – більш конкретна компанія. У 2005 році Арсен Аваков заявляв, що передав свої бізнес-активі швейцарському офісу «AJK Trust»: «Данная компания фактически выступит супервайзером действий менеджмента АКБ «Базис» и АО «Инвестор», а также проследит за тем, чтобы раз в году я с семьей получал определенные дивиденды и поменьше зависел от эффективности деятельности менеджеров компании». Схожість у назві швейцарського трасту та кіпрської компанії говорить сама за себе. А саме – поки Арсен Аваков хизується тим, що його активами управляє швейцарська компанія, насправді італійський бізнес він перевів в офшор.

Далі більше. У 2007 році Антимонопольний комітет України дозволив луцькому ТОВ «Вопак-Трейд» купити понад 50% статутного фонду харківського ТОВ «Збутова мережа «П'ятий елемент». Продавцем виступила офшорна компанія Silova Trading. Мережу супермаркетів ТОВ «Збутова мережа «П'ятий елемент» Аваков почав розбудовувати ще з 2004 року, однак бізнес як-то кажуть «не пішов» і він вирішив його продати. Враховуючи те, яким чином відбувався продаж – через кіпрський офшор – виникають сумніви у тому, чи були заплачені податки з цієї операції. Але це вже справа інших органів і журналістська думка в даному контексті може вважатися суб’єктивною.

Однак, цікаво інше. У пресі тих років активно писали про те, що Silova Trading входить в орбіту впливу Арсена Авакова. Начебто він є повіреним у справах компанії в Україні. Отож злиття у 2014 році італійського активу Авакова Investor Italia srl з Silova Trading фактично означає, що він просто був виведений в офшор.

А тепер згадаємо ім’я Ашота Аміряна, який володіє 6,53% акцій у ПАТ «Інвестор». У Документі 2, в якому викладена угода про злиття Investor Italia srl з Silova Trading італійською мовою, він значиться як законний представник компанії. У 2004 році, судячи з презентації ПАТ «Інветор», Амірян був генеральним директором компаній Investor Italia srl та Europomella spa
На сьогоднішній день він та ще один акціонер ПАТ «Інвестор» Геннадій Гаєвой є керівниками компанії Europomella spa, що зазначено у Документі 4.

Документ 4.

Europomella – велике підприємство з виробництва сиру, в тому числі моцарели. Виробничі потужності розташовані у Ферентіно поблизу містечка Фрозіноне. У 2013 році, після того, коли у Авакова виникли проблеми із законом і він був затриманий італійської поліцією саме у Фрозіноне, він заявляв таке: «Сироварню Mozzarella de Bufala я придбав, коли тільки почав долучатися до українського суспільного життя. Тому рішення інвестувати близько € 5 млн у купівлю закордонного підприємства прошу не пов'язувати з бажанням підготувати подушку безпеки на випадок зміни влади. Цей бізнес був [куплений] в 2003 році. Тоді я ще не займався політикою. Цей крок розглядався як крок до Європи».
 
Деякі ЗМІ у 2012 році, коли Аваков був затриманий в Італії, писали, що йому належить сироварня у Римі. Однак коментар Арсена Борисовича в той момент, судячи з усього був невірно інтерпретований. Справа в тім, що в орбіті його впливу перебуває сироварня саме у Фрозіноне – місті, що розташоване в одній провінції зі столицею Італії – Лаціо. Його заяви про те, що він придбав її у 2003 році і дає зрозуміти, що мова йде саме про це підприємство. Більше того, керівниками Europomella є бізнес-партнери Авакова по ПАТ «Інвестор».

Апофеозом розслідування італійських активів Арсена Авакова виступає компанія Avitalia srl. У січні 2016 року народний депутат Сергій Лещенко заявляв, що Аваков, уже перебуваючи на посаді міністра, суміщав її з президентством в італійській компанії. А це грубе порушення Закону про державну службу. Депутат навіть наводив документи, у яких зазначалося, що у квітні 2015 року компанія Avitalia srl провела збори у Києві. Протокол зборів підписаний Арсеном Аваковим, як єдиним акціонером компанії та її президентом. Тоді Аваков віджартувався, мовляв, Лещенко – «балабол».

Однак документи, які були отримані журналістами на початку липня 2016 року з відкритого Реєстру підприємств регіону Фрозіноне, дають зрозуміти, що Аваков бреше. Виявляється, 29 квітня 2016 року (тобто 4 місяці тому) компанія Avitalia провела чергові збори у Києві. Вони проходили у готелі «Київ», який значиться як «офіційна резиденція єдиного акціонера компанії». У великому пакеті документів чітко зазначається, що Арсен Аваков – є власником 100% акцій і президентом компанії, його дружина Інна Авакова – голова наглядової ради, а син – Олександр Аваков є адміністратором.  (див. документи 5, 6, 7, 8)
 
Документ  5



Документ 6
 
Документ 7  

 Документ 8

Арсен Аваков займає посаду міністра внутрішніх справ з лютого 2014 року. До цього був народним депутатом. Активно політикою почав займатися під час Помаранчевої революції. І в цей же час він продовжує бути бізнесменом. Компанія Avitalia була створена у жовтні 2011 році. А вже 31 січня 2012 року він був обвинувачений у кримінальній справі, порушеній за ч. 3 ст. 365 Кримінального кодексу України (перевищення влади або службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки) у зв'язку з незаконним відчуженням 55 га землі біля села Пісочин (Харківський р-н Харківської обл.), а також був оголошений в міжнародний розшук. Навесні 2012 року був поміщений під домашній арешт у місті Фрозіноне. І це те саме місто, де зареєстрована компанія Avitalia і поруч з яким розташоване сирне виробництво Europomella

Цікаво, що у документах, які були отримані з Реєстру міста Фрозіноне, видно, що домашньою адресою (domicillio – італ.) вказаний будинок у цьому ж місті. Однак громадянство Арсена Авакова та його родини – українське (див. документ 9, 10). 




Документ 9

Документ 10

Згідно із законодавством Італії, маючи в цій країні бізнес та інвестуючи певні кошти, людина може отримати вид на проживання у ній. Чи має Арсен Аваков такий документ – достеменно невідомо. Сам він 3 року тому відхрещувався від цього: «В этом нет никакой проблемы – оформить вид на жительство. Но я гражданин Украины, хочу что-то делать в этой стране, поэтому не оформлял никакого вида на жительство и политического убежища в Италии». Однак подібний патріотизм зовсім не означає, що це правда. Адже від італійського бізнесу він теж не так давно «відмовлявся». З отриманих документів видно, що він продовжує порушувати закони України, одночасно займаючи посаду міністра та президента зарубіжної компанії. І це вже не говорячи про компанію, зареєстровану на Кіпрі.
Аби наглядно продемонструвати зв’язки Арсена Авакова з італійськими підприємствами, офшорами та бізнес-партнерами, пропонуємо узагальнюючу схему.

Сподіваємося це розслідування покладе край безглуздим відмовкам з боку самого міністра, адже документи, оприлюднені у даній статті, може отримати будь-яка людина за декілька кліків. В тому числі і співробітники Національного антикорупційного бюро України, які повинні запобігти подальшому порушенню закону з боку Арсена Авакова.

Око Народу


суббота, 6 августа 2016 г.

ЛАБУТЕНИ І ОФШОРИ – ДВА КИТИ ПОЛІТИЧНОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ



Кортить колишньому двічі очільникові нашої служби безпеки Валентинові Наливайченку - не дають йому спокою чужі здобутки. Хоче. Не може. Проте пнеться. Два рази вдалося вистрибнути на високий щабель. Обидва рази було скинуто. Прозріння – річ вперта.  Рано чи пізно настає. До чого лише не вдавався наш герой, аби не лишитися за політичним бортом вчергове. І зіштовхував лобами колег,  і розхитував колективний човен, і навіть намагався заперечувати очевидне.

Нині, аби бути в тренді, Наливайченко систематично підключається до викривальних дискусій щодо офшорів наших політиків. Проте, маски скинуто, панове. Аналіз біографії самого Валентина Олександровича демонструє очевидність - він і сам «замазаний» в офшорах по самі вінця.

Офшор на офшорі їде й офшорами поганяє
У 2012 році, коли Наливайченко балотувався до Верховної Ради, у своїй автобіографії він вказав, що працює керівником групи радників у ТОВ «Смайл холдінг Україна». Ця компанія спеціалізується на послугах страхування. З нею екс-голову СБУ пов’язує ще й те, що у 2008 року її заснували Сергій Носенко та Ольга Наливайченко – дочка нашого героя. Тільки за 2010-2012 роки компанії вдалося виграти державні тендери на суму біля 60 млн гривень. Хоча «Смайл холдінг» займається страхуванням, згідно з даними «Вісника держзакупівель», тендери були виграні на поставку металопрокату та арматури. Яким чином компанія, яка не має відповідного виробництва та навіть досвіду ведення такої діяльності, змогла виграти подібні тендери – залишається тільки здогадуватись.
Цікаво, що у 2011 році «Смайл холдінг Україна» була переписана на Smilehold Limited, що має британську прописку. Згодом, у березні 2014 року остання була перейменована на Smile Assistance LTD з тією ж юридичною адресою у Лондоні. У свою чергу власником Smile Assistance є ніхто інший, як офшорна компанія з Белізу Gevers Invest LTD. Тобто виходить, що Наливайченко попри засудження офшорів і сам працював у компанії, яка має офшорне коріння. Більше того, саме його дочка значиться серед засновників цієї компанії.
Інший співзасновник «Смайл Холдінг Україна» Сергій Носенко – теж не стороння для Наливайченка людина. Він його давній друг та соратник. На сьогодні Носенко навіть є членом згаданого «Антикорупційного руху». Також він раніше значився серед засновників компанії «Коріс України», яка згідно з Реєстром фізичних та юридичних осіб має таку ж адресу, як і «Смайл Асістанс»– м. Київ, вул. Димитрова, 5, корпус 10 А. Терзають невиразні сумніви щодо випадковості збігу цих обставин.

«А оце буде на помідорчики»
На плідну співпрацю Носенка та Наливайченка вказує ще й те, що у 2008 році їхні дружини – Олена Іванівна та Любов Вікторівна заснували кооператив «Садове товариство «Сосновий бір». Це котеджне містечко закритого типу, розташоване на мальовничому березі Десни у Броварському районі, в селі Рожни. Родина Наливайченків має у «Сосновому борі» 10 соток та розкішний будинок. Проте, як доводить Реєстр – фактично вони володіють всім садовим товариством. Сказати, що це «круто» навіть за мірками політичних мастодонтів – це нічого не сказати. Виникає тільки питання: на які гроші все це майно придбане? Навряд чи на заробітну плату в СБУ.
Аби «добити» цього голослівного борця з офшорами та корупцією, варто також сказати, що дочка та дружина Наливайченка володіють двома великими квартирами у Києві. Одна з них розташована у житловому комплексі «Альпійський» на Протасовому Яру. Тут на Олену Наливайченко записано не багато – не мало, а 379 кв. м. Це, між іншим, весь останній поверх будинку. Отримала ці квадратні метри дружина Наливайченка у січні 2010 році за договором дарування. Якраз тоді, коли її чоловік ще очолював СБУ уперше.
Іншою квартирою володіє дочка Валентина Наливайченка - Ольга. Розташована вона в елітному Печерському районі Києва, на вулиці Щорса. Площа цього помешкання складає 139 квадратних метрів. І що цікаво – це теж подарунок, який дістався Ользі Наливайченко у 2014 році. Саме в цьому році Валентин Олександрович удруге очолив СБУ. Далекоокий газда: подбав про кілька поколінь своїх нащадків. Як у бородатому анекдоті про помідорчики
Латифундисти українського розливу
Також на Ольгу Наливайченко записані майже 6 гектарів землі у Київській області – в селі Литвинівка Вишгородського район, в селі Бобриця Києво-Святошинського, у селі Витачів поблизу Трипілля та у Літочках на Броварщині. До речі, сусідньою ділянкою у Літочках володіє Олена Наливайченко – дружина Валентина Олександровича. Всі ці землі, за твердженнями екс-голови СБУ, дісталися його родині у подарунок від сім’ї дружини. Достатньо непоганий майновий здобуток всього за декілька років перебування на державній службі.
Важливо зауважити, що Броварський район, у якому в Наливайченка є садовий кооператив та землі, у політичних колах відносять до орбіти олігарха Віктора Поліщука. Саме його ставленик Ігор Сапожко вже другий термін займає посаду мера Броварів. При  цьому місто-супутник Києва активно забудовується компанією Поліщука «Альянс-Новобуд», і саме тут родичу прем’єр-міністра Росії вдалося «заграбастати» 95 гектарів землі колишнього Радіопередавального центру.
Отож навіть якщо Валентин Наливайченко і не зможе повернутися у вищі політичні кола, про що мріє останні півроку, майновий стан дозволить його родині безбідно існувати не один десяток років. На заздрість неспроможним прикупить мальовниче бунгало десь, на березі якогось блакитного моря, і буде лише читати прісненькі статті про те, що там, в далекій Україні, активісти й досі борються з офшорами, як Дон Кіхот з вітряками